Твір за картиною художника Василя Климика «Туман на Поліссі».   ( Художній стиль)

(Денисенко О.)

Поліський  край! Здається, що таких картин природи я ще ніколи не бачив у своєму житті. Ранок, туман…Дорога іде густим предковічним лісом, порослим   іван-чаєм та  папороттю. Я вдихаю на повні груди чисте, напоєне ароматом лісових трав повітря, і  моя душа радіє, вдячно посміхається матінці - природі. Гілки старих дерев,  як люди, простягають  у небо свої  рученята та  вітають  народження нового дня. Густий   туман  ще високо.  Срібним мереживом  він міцно обіймає  верхівки  могутніх дубів    та   високо стелеться суцільним маревом. Здається, що він пестить природу, ніби  матір пестить свою дитину.

   Посеред лісу – озеро, поросле зеленим лататтям та очеретом. Кущі високого рогозу, напоєні ранковою росою, опустили  до землі свої вдячні голівки. Довколо  стоїть ранкова тиша, тільки коли - не - коли голосно скрикне дика качка , чи  захлюпоче  вода , бо з неї  високо  вистрибнув   грайливий короп.

Яка ж краса ! Моя душа  просто радіє.