інтерпретація символів та міф...
науково-дослідницької роботи на тему:
«Літературний
аспект ідіостилю Івана Лучука»
Автор: Філоненко Тетяна Олександрівна, учениця Варвинської загальноосвітньої
школи І-ІІІ степенів Варвинської районної ради
Науковий керівник: Денисенко Василь Васильович
Актуальність пошукової роботи зумовлена необхідністю поглибленого вивчання в нових
суспільних умовах мовлення сучасної художньої літератури шляхом дослідження
ідіостилів видатних вітчизняних письменників та поетів.
Іван Лучук – один з яскравих представників
в українській літературі XX-ХХІ ст.,
поет-паліндромоніст, який вражає мовою своїх
поезій, оскільки в ній сплелися такі художньо-образні засоби, які
відрізняють його як індивідуальну
особистість від інших авторів.
Мета пошукової роботи – визначення
головних особливостей індивідуального стилю поета-паліндромоніста Івана Лучука.
Метою
пошукової роботи були визначені наступні завдання:
- розглянути
ідіостиль як прояв мовної особистості письменника;
-
дослідити художньо-образотворчі засоби в стилі письменника;
-
надати характеристику творчості Івана Лучука;
-
визначити особливості паліндромонів Івана Лучука.
Основними результатами
дослідження є наступні висновки:
1. Дослідження художнього тексту нерозривно
пов'язані з вивченням специфіки функціонування ідіостилю письменника або поета.
І хоча індивідуальний стиль не раз ставав предметом досліджень і наукових
дискусій, єдиного універсального визначення й розмежування в термінології
даному терміну також не існує. Ми
дотримуємося позиції, що ідіостиль автора відбивається в стилі художнього й
поетичного твору, і його можна визначити як систему концептуально значимих для
письменника, комунікативно й естетично обумовлених принципів організації
тексту, що диктують відбір і поєднуваність мовних засобів, стилістичних
прийомів і т.д.
2. Кожен письменник або поет використовує свої власні художні засоби, за
допомогою яких він досягає мети – створює художньо-естетичне полотно. За допомогою художніх засобів автор зображує
певний світ і виражає до нього своє ставлення. До художніх засобів,
використовуваних авторами, відносять:
лексику художнього мовлення (пряме й переносне значення слів, синоніми,
антоніми, пароніми, архаїзми, неологізми, діалектизми, жаргонізми, вулгаризми й
т.п.); тропіка художнього мовлення (епітет, метафора, синекдоха, порівняння,
алегорія, гіпербола, перифраз, символ, оксиморон, літота, метонімія); стилістичні фігури (інверсія, паралелізм,
повтори, градація, еліпс, риторичні фігури); принципи фоніки (звуконаслідування,
анафора, епіфора).
3. Іван Лучук
– відомий український поет, прозаїк, літературознавець, перекладач та редактор. Він також є співзасновником
Асоціації українських письменників, Міжнародної асоціації візуального мовлення,
літературних груп «ЛуГоСад», «Геракліт», «ПУП».
Іван Лучук багато друкується, він є автором 10 поетичних збірок, роману
у новелах «Уліссея», багатьох літературознавчих збірок, упорядником двох
десятків альманахів та антологій.
4. Іван Лучук
в українській літературі прославився своїми паліндромонами (паліндром – це
слово, число, набір символів, словосполучення або віршований рядок, що однаково
читається в обох напрямках).Саме він є автором
найбільшого у світі паліндромного тексту «Епос і нині сопе» довжиною у 3333
літери. У поезіях Івана Лучука
зустрічаються багато різнотипних паліндромів, однак суцільного паліндромонного
принципу автор не дотримується. Тому досить часто його поезії можна назвати
неточними, вільними паліндромонами.
Також різні паліндромони Івана Лучука демонструють то буквенну
симетричність, то звукову, то їхнє змішування.
Щодо римування його поезій, то важко знайти якесь римування у
паліндромоні в межах рядків, часто це римування
внутрішнє, смислове.
