Понеділок, 25.06.2018, 14:44
Вітаю Вас Гість |

смт  Варва     Персональний сайт В. Денисенка

Вихід

Увага! Шановні одинадцятикласники! Пробне ЗНО з української мови та літератури відбудеться 24 березня 2018 року. Деталі на сайті Київського регіонального центру оцінювання якості освіти http://kievtest.org.ua
     
              
                       

Сторінка казки

Робота переможця III етапу конкурсу "Податки очима дітей" 
Князь Добрий і його податки (казка)
 Давно-давно це було. Цвіла й процвітала тоді держава Київська Русь, бо всі люди справно платили помірні податки. А влада не на словах, а на ділі дбала про людей. Жили тут усі в мирі й злагоді, добробуті та достатку. Керував цією квітучою країною стольнокиївський князь Добрий. Була у князя й родина: дружина Щедрість, дочка Мрія та син, який мав ім’я Розсудливий. Увесь народ Русі по-справжньому любив князя та його сім’ю, бо доброта й милосердя Доброго не знали меж. На прохання своєї дружини Щедрості князь видав наказ кожної осені розвозити немічним і сиротам борошно, сіль та цукор. Не жалів Добрий грошей із князівської скарбниці, бо щиро робив усе для своїх громадян: будував церкви, школи, лікарні, дитячі будинки. Часто прислуховувався він і до світлих порад улюбленої донечки Мрії, яка постійно щось мріяла та вигадувала. Одного разу вона сказала: 
 — Збудуй, батьку, будинки для безхатченків, щоб знедолені могли безкоштовно жити й харчуватися. 
 — Добре, побудую, — пообіцяв сердешний Добрий. І збудував, виконав обіцянку. Але не здогадався князь , що переважна більшість цих людей — звичайні хитрунчики та ледарі. Коли син Розсудливий розповів батькові про це, то Добрий лише махнув рукою, бо не долюблював його за надмірні вагання та розсудливість. Ішли роки, князь продовжував дбати про людей. Мабуть, було б воно і далі так. Але ось одного літнього дня приїхав до князя із «дружнім» візитом половецький хан Загребиусе зі своєю свитою. Побачивши, як заможньо й багато живуть на Русі люди, підступний хан зумисно голосно вигукнув:
 — Вражаюче, яка ж у вас у країні, князю, бідність! 
 — Бідність! — дружньо підхопила ханова свита.
 — Чому бідність? — здивувався Добрий. 
 — Бо ви, ясний,збираєте зі своїх громадян великі податки. 
 — А гроші на утримання війська? — знову здивувався князь.
 — Це марна трата коштів. Хіба ж ви, сусідонько дорогий, нам ворог! 
— лукаво примружуючи очі та всміхаючись , промовив хитрий хан. Почервонів від сорому князь, прикро й боляче стало йому на душі. Невже ж він, Добрий, так погано дбає про людей! Отож ще «дорогі» гості не покинули мури міста, а князь уже зібрав свою родину та вельмож і повідомив, що хоче ліквідувати податки. Дочка Мрія відразу поцілувала батька в щічку й сказала, що це була одна з її давніх, найсвітліших мрій. І тут усі присутні , які , до речі, ніколи не заперечували князеві, немов слухняні папуги ствердно загомоніли: «Правильно! Правильно!». Тільки один син Розсудливий чомусь мовчав, а потім промовив улюблені слова славного свого діда Мудрого: «Про податки пам’ятайте — добробут й оборону тримайте!». Але ніхто уже не слухав та і не хотів слухати молодого князевича. Наступного дня по всій країні лунали веселі пісні, дотепні жарти, гриміли музики, а вночі у небі світились різнокольорові феєрверки. Простий народ радів і гуляв: «Ніяких податків, ніяких обов’язків!». Та недовго була ця радість. Пройшло лише півроку, а князівська казна настільки спустіла, що не було уже чим платити заробітну плату вчителям, лікарям, вихователям та військовим дружинникам.Усе нагадувало справжню біду: нічим і нікому було лікувати хворих, діти не ходили до школи, а військові просто втікали зі служби, бо не отримували платні. Не забарилась згодом і лиха звістка: половецький хан Загребиусе напав на Київську Русь. Він грабує, убиває , забирає в полон. Сумно, тихо стало у стольному Києві, навіть завжди весела Мрія і та тепер ходила похнюплена, змарніла та смутна. А князь Добрий з горя так заслаб, що вже зовсім не показувався на людях. Він давно уже зрозумів свою помилку, але нічого не міг вдіяти. Жаль стало молодому князевичу хворого батька, матір і сестру, але найбільше — усіх людей. Скликав тоді Розсудливий на раду увесь простий народ, і мав кожен тут своє слово. Пояснив князевич людям, що професійного війська у Києва тепер нема, і що захищатись прийдеться своїми силами, бо інакше — згинуть. Повірили вони його щирим, розсудливим словам. Зібрали військо й пішли назустріч ворогу. Хан Загребиусе, коли побачив таку велику військову потугу, відразу утік у свій Степ. З того часу мешканці Київської Русі знову почали сплачувати податки та жити у мирі й злагоді. Научені бідою вони з вуст у вуста, з покоління в покоління передавали крилаті слова князя Розсудливого: 
 Податки платіть,
 Добробут держіть, 
 Про Вітчизну дбайте, 
 Рідну землю оберігайте.   Ось тут і казочці моїй настав кінець, а хто прочитав — молодець! 
                                                                                                                           Оксана Денисенко, 5-Б клас, Варвинська ЗОШ I-IIIступенів 
flag-ukrainy-animatsionnaya-kartinka-0016 



Тести ЗНО онлайн

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Тренажер з правопису української мови


ЗНО КЛУБ

зно клуб

САЙТ ОЛЕКСАНДРА АВРАМЕНКА

Сайт Олександра Авраменка

ЕКСПРЕС-УРОКИ

Експрес-уроки

МОВНИЙ БАР

Мовний бар


ДОВІДНИК З УКРАЇНСЬКОГО СЛОВОВЖИВАННЯ

Довідник з українського слововживання


ПОСІБНИК ЄВГЕНІЇ ЧАК "ЧИ ПРАВИЛЬНО МИ ГОВОРИМО?"

Посібник Євгенії Чак "Чи правильно ми говоримо?"


ОФІЦІЙНИЙ САЙТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Офіційний сайт української мови

-А (-Я) ЧИ -У (-Ю) В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ

-А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку



ЛІНГВІСТИЧНИЙ ПОРТАЛ

Лінгвістичний портал


КОРПУС УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Корпус української мови


ПОРТАЛ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Портал української мови

Сайт Олександра Авраменка



Експрес-уроки

ЕЛЕКТРОННИЙ ПІДРУЧНИК (СУМ)

Електронний підручник (СУМ)

Мовний бар



 








Copyright MyCorp © 2018
Конструктор сайтів - uCoz