Посміхнись майбутньому

                      Робота  переможця  обласного конкурсу  учнівських творів

        Посміхнись майбутньому. 

                Кожен - коваль своєї долі 

                                                 Аппій

Сьогодні тихий погожий ранок. Здається, що синє, привітне небо всміхається. Легенькі хмарки, немов загублені корабликі у нескінченному морі , поволі пливуть по небі. Яскраво світить сонечко, посилаючи на землю своє ласкаве проміння. У повітрі відчувається теплий подих весни...

Так, це гарно, бо весна - чарівна і неповторна пора року. Але на душі чомусь буває сумно і порожньо.Певно тому, що живу в дуже нехорошому світі, у якому зникають духовні цінності: совість, честь, благородство. Жорстокість, цинізм, брехня та вульгарність заповнюють його. Сьогодні влада і гроші цінуються понад усе. «Нові українці» нехтують бібліотеками, театрами, музеями, школами. Вони їх просто закривають. Красиві слова чиновників про майбутній добробут українців залишаються просто казкою. Відомо, що багато здібних учнів нашої школи не змогли навчатися у ВНЗ, бо просто не мали грошей на проживання... Я часто замислююся над одним питанням: « Чому сьогодні світ такий жорстокий?». Гірко і боляче усвідомлювати це. У такі важкі хвилини, коли душу заповнює біль, я звертаюся до творів Г.Сковороди. Видатний філософ шукав своє щастя і знав, що благородна мета–це досягнення вершин. На думку мислителя, важливу роль у створенні грунту для майбутнього добробуту людини повинна відігравати творча праця. Блаженством для нього стала свобода, світлість розуму та моральна довершеність. Теорія Г.Сковороди вимагала розподілу людей за їх здібностями,  а не за походженням.

Я розумію,  що майбутнє України в руках мого покоління і мене самого. Можливо, що мої слова звучать в моєму віці занадто банально... Розумію, що моє життя, як і життя інших, може бути піщинкою, яка просто розчинеться серед інших - подібних, або стрілою, що полетить до поставленої мети. Яскравим прикладом такої стріли є життя і спортивна діяльність видатного українського спортсмена – Віталія Кличка. Він завжди наполегливо працював, хоча і зустрічався з труднощами, але не впадав у паніку й не лишав розпочату справу. Він завжди вірив у свої сили, своє майбутнє і став чемпіоном світу з боксу. Багато хто говорить, що сплановане життя – це утопія. Але це абсолютно не так. Відомий педагог К.Ушинський говорив: « Якщо ви вдало оберете роботу і вкладете в неї всю свою душу, то щастя само відшукає вас». Багато моїх однокласників бояться брати відповідальність за своє майбутнє. Кого не запитай, більшість не знає, чим хоче займатися у майбутньому. Проте кожна людина повинна жити майбутнім. Я дуже хочу, щоб мною гордилися ви: мої батьки, мої вчителі, моя Батьківщина. Я буду дуже старатись. Можливо, я стану відомим лікарем і винайду вакцину від страшних хвороб. Звичайно, яким би не було моє майбутнє, я хочу самостійно творити його. Впевнений, шо я і моє покоління обов'язково переосмислить сьогоднішні цінності, державні промахи та прорахунки. Знаю: коли буду впертим, навчатимусь якнайкраще й плідно працюватиму, то життя країни та своє особисте обов'язково зміняться накраще. Я і мої однодумці зобов'язані повернути цінності, які були притаманні нашому народові, а саме: патріотизм, щедрість, доброту та порядність.Тільки тоді Ураїна стане багатою і квітучою,а українців будуть по-справжньому визнавати та називати європейцями. Рідній мові не буде  рівних у багатстві та мелодійності.

Я вірю в прекрасне майбутнє твоє, Україно, та роблю маленький, але упевнений крок назустріч .  Посміхнись майбутньому!!!